Спеціалізація

Себорейний дерматит у дорослого, слухових проходів зокрема
Основні положення
• Діагностика ґрунтується на типовому зовнішньому вигляді та
локалізації висипу.
• Себорейний дерматит має різні клінічні прояви.
• Ведення включає симптоматичне лікування.
Епідеміологія та етіологія
• Поширеність близько 3–5%
• Ендогенний і мультифакторний
• Підвищена продукція шкірного жиру (себорея), властивості
шкірного жиру та імунологічна відповідь пацієнта сприяють
зростанню дріжджових грибків Malassezia yeasts та інших мікробів.
Malassezia yeasts перетворюють шкірний жир в жирні кислоти, що
призводить до подразнення шкіри.
• Повідомлялось про зв’язок між раптовим початком або спалахами і
певними станами (наприклад, імуносупресією, ВІЛ-інфекцією,
хворобою Паркінсона) чи лікарськими засобами (літій, галоперидол,
антиепілептичні препарати, системні глюкокортикоїди).
Симптоми та ознаки
• Окремі лускоподібні та еритематозні плямисті ушкодження, які
можуть зливатися, утворюючи більші ураження на обличчі та інших
ділянках
• Періодичне виникнення симптомів на ділянках шкіри, багатих на
шкірний жир.
◦ Шкіра голови
◦ Обличчя , брови, носогубні складки , зона"бакенбардів"
◦ Вушна раковина і слуховий канал
◦ Центральні верхні частини грудної клітки та, іноді, спини (високі зони потовиділення: трикутник бюстгальтера ітрикутна область між плечима і лопатками
◦ Пахви
◦ Сіднична щілина , область статевих органів(головки статевого члена, мошонки);
• Різні клінічні прояви включають
◦ жирне або сухе лущення шкіри голови, іноді товсті бляшки на
волосистій частині голови
◦ себорейний дерматит слухового каналу і вух
◦ дерматит повік, себорейний блефарит
◦ плямисті ураження на ділянках високого потовиділення у верхній частині тулуба
◦ добре розмежована еритема і екскоріація в області згинання (= попрілість)
◦ себорейний дерматит статевого члена (баланіт) або яєчок.
Діагностика
• Діагностика ґрунтується на типовому зовнішньому вигляді та
локалізації висипу.
• У деяких випадках показані зразки грибків (для мікроскопії та
культури) для виключення лишаю.
Диференційна діагностика
• Псоріаз : луска більш товста, ділянки переважної локалізації різні, а саме: лікті і коліна, долоні і підошви.
• Атопічний дерматит: різні типові місця локалізації
◦ Ураження шкіри голови іноді ідентичні тим, що викликаються
себорейним дерматитом
• Оперізуючий лишай: треба враховувати, наприклад, при дерматиті
паху
• Різнокольоровий лишай
Лікування
• Зазвичай лікування, яке є симптоматичним, не досягає постійних результатів, і коли симптоми погіршуються, його необхідно періодично повторювати (курс триває 1–2 тижні).
• Для того, щоб зменшити частоту загострень, слід продовжувати підтримуючу терапію, можливо, один раз або двічі на тиждень
.
• Зменшення лупи та себо-супресія
◦ Себорейні ділянки слід мити частіше, ніж зазвичай (щодня).
◦ Для миття можна застосовувати базові місцеві мазі в формі гелів (наприклад, продукти, що містять пропіленгліколь) або базові місцеві мазі можна використовувати після миття.
• Обличчя і тіло
◦ Місцеві легкі до помірно сильних кремів з
глюкокортикоїдами
◦ Креми, що містять комбінацію глюкокортикоїдів і
протигрибкового засобу
◦ Періодично використовують глюкокортикоїдні креми, наприклад, в періоди загострення один або два рази на день впродовж 1–2 тижнів.
◦ Мазь такролімус або крем пімекролімус як періодична терапія 1-2 рази на день впродовж 3–4 тижнів або як підтримуюча терапія, наприклад, один або два рази натиждень
◦ Креми, гелі або шампуні, що містять місцеві протигрибкові засоби (кетоконазол, клотримазол, міконазол, тіоконазол) або мазь тербінафін.
◦ Протигрибкові засоби можуть застосовуватися при загостреннях один або два рази на день впродовж 1-2 тижнів, і вони підходять для профілактичної підтримуючої терапії
один або два рази на тиждень.
◦ Метронідазол або азелаїнова кислота у вигляді гелю або крему впродовж 3–4 тижнів, за необхідності підтримуючої терапії 1-2 рази на тиждень.
• Шкіра голови
◦ Бляшки на шкірі голови можна пом’якшити ввечорі 3–5% маззю саліцилової кислоти і вимити вранці.
◦ Шкіру голови можна промити шампунем з кетоконазолом або шампунем з сульфід селену [
◦ Розчини з глюкокортикоїдами (еквівалентні дози) на шкіру
голови (клас I–III)
◦ У резистентних до лікування випадках може бути проведена
послідовна схема лікування з використанням шампуню з
глюкокортикоїдами впродовж 3–4 тижнів.
• Вуха і слухові канали
◦ Легкі до помірно сильні мазі або розчини з
глюкокортикоїдами 1–2 рази на день впродовж 1–2 тижнів
• Ділянки згинання
◦ Від легких до помірно сильних мазі з глюкокортикоїдами
◦ Комбінація мазі глюкокортикоїдів і протигрибкових засобів
азольної групи
◦ Мазь такролімус або крем пімекролімус періодично 1–2 разина день курсами 3–4 тижні або в якості підтримуючої терапії, наприклад, 1-2 рази на тиждень.
◦ Ефект теплого і вологого середовища може бути зменшений шляхом нанесення тальку або порошку з похідними азолу після промивання вранці і цинкової пасти після миття у вечірній час.
• У важких випадках і стійких до терапії випадках необхідно
проконсультуватися з дерматологом.





