Рецидивуючий афтозний стоматит

Рецидивуючий афтозний стоматит (РАС) продовжує залишатися найчастішим виразковим захворюванням слизової оболонки ротової порожнини. РАС характеризується появою однієї або декількох болючих виразок (афтозних виразок), спочатку некротизованих, покритих білою або сірою псевдоплівкою та оточених чітко вираженим еритематозним ореолом.

Виразки зазвичай вражають неороговуючу слизову оболонку щік, можуть зберігатися протягом декількох днів або тижнів і рецидивувати через дуже варіабельні періоди.

РАС вражає приблизно 20% населення загалом, хоча деякі дослідження вказують на 5-60%, залежно від етнічної та соціально-економічної групи. Він частіше зустрічається у пацієнтів віком від 10 до 40 років; у жіночої статі та осіб з високим соціально-економічним статусом.

РАС вважається багатофакторним процесом, в якому поєднуються різні провокуючі фактори та основні імунологічні зміни. В даний час етіопатогенез РАС повністю невідомий, хоча його поява пов’язують з різними факторами, виділяючи генетичні фактори із сімейним анамнезом, пов’язаним із цим захворюванням. Іншими супутніми факторами є харчова алергія, місцева травма, гормональні зміни (наприклад, зміни менструального циклу), стрес та тривога, дефіцит поживних речовин, інфекційні агенти та різні системні захворювання. Виразки рідше зустрічаються у курців, що дозволяє припустити, що тютюн відіграє можливу захисну роль.

Імунна відповідь при РАС характеризується антигенною стимуляцією кератиноцитів, що сприяє активації Т-лімфоцитів та участі імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, цитокінів та молекул адгезії. Це призводить до накопичення лімфоцитів та розвитку цитотоксичної відповіді, що викликає появу виразок на слизовій оболонці порожнини рота.

Залежно від розміру уражень було описано три клінічні форми РАС: дрібні виразки, великі виразки та герпетиформні виразки.

Незначні виразки є найпоширенішими (> 85% випадків) і характеризуються поверхневими ураженнями діаметром менше 1 см, які зазвичай з’являються на неороговіюючій слизовій оболонці щоки і гояться протягом одного-двох тижнів без утворення рубців.

Великі афтозні виразки зустрічаються рідше (10% випадків) і є поразки > 1 див діаметром, глибші і дуже болючі. Вони можуть з’являтися на неороговіюючій та ороговілій слизовій оболонці. Для їхнього загоєння потрібно більше 2 тижнів, і зазвичай після цього залишається рубець.

Герпетиформні виразки (5% випадків) характеризуються епізодами множинних дрібних поверхневих висипань (2-3 мм), згрупованих у вигляді скупчень і розподілених по неороговіюючій слизовій оболонці. Ушкодження мають тенденцію зливатися і утворювати більші виразки неправильної форми. Зазвичай вони гояться протягом семи-десяти днів, не залишаючи шрамів. Клінічно їх можна сплутати з рецидивним внутрішньоротовим герпесом.
Діагноз РАС ґрунтується на історії хвороби пацієнта та клінічних даних, але специфічних діагностичних тестів не існує.Слід враховувати його зв’язок з деякими системними захворюваннями, такими як хвороба Бехчета, циклічна нейтропенія, глютенова хвороба, синдром PFAPA (періодична лихоманка, аденіт, фарингіт та афти), синдром MAGIC (виразки порожнини рота та статевих органів із запаленням хрящів), синдром Світу. Хвороба Рейтера чи деякі імунодефіцити.

РАС має невідоме походження, тому специфічного лікування немає; лікувальні заходи в основному спрямовані на мінімізацію симптомів та запобігання рецидивам. Вибір місцевого або системного лікування залежить від тяжкості симптомів, розміру та кількості уражень, а також частоти повторних епізодів.