ПАНДАС-синдром: коли імунітет “помиляється” і змінює поведінку дитини

ПАНДАС-синдром (PANDAS) — це абревіатура від Pediatric Autoimmune Neuropsychiatric Disorders Associated with Streptococcal infections (дитячі автоімунні нейропсихіатричні розлади, пов’язані зі стрептококовою інфекцією). Йдеться про стан, за якого після інфекції, спричиненої бактерією Streptococcus pyogenes, у дитини раптово з’являються або різко посилюються обсесивно-компульсивні симптоми чи тики.

Як це працює: помилка імунної системи

Після перенесеної ангіни або скарлатини імунна система виробляє антитіла проти стрептокока. У рідкісних випадках ці антитіла “перехресно” реагують із тканинами мозку (зокрема структурами базальних гангліїв), запускаючи запальний процес. У результаті виникають різкі зміни поведінки — буквально протягом днів.

Такий механізм називають автоімунним, адже організм атакує власні клітини.

Основні симптоми

Ключова ознака ПАНДАС — раптовий початок симптомів (часто «за одну ніч»):

• нав’язливі думки та ритуали (ОКР);

• моторні або вокальні тики;

• тривожність, панічні атаки;

• регрес у поведінці (дитячі страхи, капризи);

• проблеми зі сном;

• зниження успішності в школі;

• підвищена дратівливість або агресивність;

• іноді — енурез, часте сечовипускання.

Батьки часто описують це як «підміну дитини».

Чим ПАНДАС відрізняється від звичайного ОКР?

На відміну від класичного обсесивно-компульсивного розладу, ПАНДАС:

• починається раптово;

• пов’язаний із нещодавньою стрептококовою інфекцією;

• має хвилеподібний перебіг (загострення після нових інфекцій);

• може супроводжуватися неврологічними симптомами (тики, порушення рухів).

Діагностика: чому це складно?

ПАНДАС не має одного специфічного тесту. Лікарі орієнтуються на:

• клінічну картину;

• підтвердження недавньої стрептококової інфекції (мазок із горла, аналіз на антистрептолізин-О);

• різкий початок симптомів у дитячому віці (зазвичай 3–12 років).

Через суперечки в медичній спільноті діагноз іноді ставлять обережно або використовують ширший термін PANS (педіатричний гострий нейропсихіатричний синдром), який не обмежується лише стрептококом.

Лікування: комплексний підхід

Терапія зазвичай включає:

Антибіотики — для усунення стрептококової інфекції.

Протизапальну або імуномодулюючу терапію (за показаннями).

Психотерапію, зокрема когнітивно-поведінкову терапію (КПТ).

За потреби — медикаменти для контролю ОКР або тиків.

У важких випадках можуть застосовувати внутрішньовенний імуноглобулін або плазмаферез.

Чи можна запобігти?

Повністю запобігти ПАНДАС неможливо, але своєчасне лікування стрептококових інфекцій знижує ризик ускладнень. Важливо не ігнорувати ангіну, особливо якщо вона супроводжується високою температурою та болем у горлі.

Дискусії навколо синдрому

ПАНДАС залишається предметом наукових дебатів. Частина фахівців вважає, що доказів автоімунного механізму ще недостатньо, інші ж активно досліджують імунологічні маркери та методи лікування. Попри це, клінічні випадки з раптовим початком симптомів після стрептокока описані у багатьох країнах.

Головне, що варто знати

ПАНДАС — це не “погана поведінка” і не результат виховання. Це потенційно автоімунний стан, який потребує медичної уваги. Раннє розпізнавання та комплексне лікування значно покращують прогноз.